несподіваний випадок

несподіваний, (редко) неспогаданий, нежданий, (внезапный) раптовий, наглий. [Несподіване лихо (Номис). Пером не списати тієї несподіваної краси, якою до вас усміхнулася долина (Мирний). Тут трапився зовсім несподіваний випадок (Грінч.). Стала на Єгипет несподівана біда (Л. Укр.). Кінець наради такий несподіваний (Ле). Лучаються й раптові дощі (Основа 1861). Нагла перерва його світлих мрій (Леонт.)]. -ное нападение, происшествие - несподіваний напад, несподівана подія (пригода). -ная смерть - несподівана смерть, (скоропостижная) нагла смерть.

* * *

1. n

1) удар

2) мед. припадок, приступ; параліч, удар

3) змах, помах; окремий рух, окреме зусилля; кидок

4) прийом, хід

5) биття (серця)

6) штрих, мазок, риска

7) бій годинника

8) стиль (плавання)

9) погладжування (рукою)

10) загрібний, весляр

11) тех. хід (поршня); довжина ходу

12) тех. удар (молота)

2. v

1) гладити (рукою); погладжувати, пестити

2) задавати такт (веслярам)

3) штрихувати; перекреслювати; проводити риску (смужку)

* * *

1) удар

2) мeд. напад; удар; параліч ( paralytic stroke)

3) змах; окремий рух або зусилля

4) прийом, хід

5) несподіваний випадок

6) штрих, мазок; риса, елемент; дріб, коса риска

7) бій годинника

8) биття ( серця)

9) стиль ( плавання)

10) cпopт. загрібний; весляр

11) тex. хід (поршня, клапана); такт ( роботи двигуна); довжина ходу ( length of stroke); return stroke зворотний хід; удар ( молота)

1) задавати темп ( веслярам)

2) покривати смугами; штрихувати; перекреслювати; проводити риски

3) перекреслювати, викреслювати

4) cпopт. бити по м'ячу

5) займатися ( чим-небудь); справлятися ( з якою-небудь справою)

1) погладжування рукою

2) cл. похвала; утішне зауваження; нагорода, що лестить самолюбству; уміння переконати, умовити, улестити; уміння впливати ( на кого-небудь) або вертіти ( ким-небудь)

1) гладити ( рукою); погладжувати; пестити

2) cл. хвалити; лестити; умовляти, улещувати; впливати; натискати ( на кого-небудь)

1) удар

2) мeд. напад; удар; параліч ( paralytic stroke)

3) змах; окремий рух або зусилля

4) прийом, хід

5) несподіваний випадок

6) штрих, мазок; риса, елемент; дріб, коса риска

7) бій годинника

8) биття ( серця)

9) стиль ( плавання)

10) cпopт. загрібний; весляр

11) тex. хід (поршня, клапана); такт ( роботи двигуна); довжина ходу ( length of stroke); return stroke зворотний хід; удар ( молота)

1) задавати темп ( веслярам)

2) покривати смугами; штрихувати; перекреслювати; проводити риски

3) перекреслювати, викреслювати

4) cпopт. бити по м'ячу

5) займатися ( чим-небудь); справлятися ( з якою-небудь справою)

1) погладжування рукою

2) cл. похвала; утішне зауваження; нагорода, що лестить самолюбству; уміння переконати, умовити, улестити; уміння впливати ( на кого-небудь) або вертіти ( ким-небудь)

1) гладити ( рукою); погладжувати; пестити

2) cл. хвалити; лестити; умовляти, улещувати; впливати; натискати ( на кого-небудь)

натолкать

I. 1) см. II. Наталкивать;

2) кого, что кому - наштовхувати, наштовхати, наштурхувати, наштурхати, (палкой, чем-л. острым) наштрикувати, наштрикати, (усилит.) попоштовхати и т. п., (о мног.) понаштовхувати, понаштурхувати, понаштрикувати кого, що кому. [Наштовхали мене, набили, - ледве втік (Брацл.). Добре попоштовхали мене в юрбі (Київщ.). На базарі наштурхали мені боки (Сл. Гр.). (Соцькі) добре таки наштрикали старому боки (Манж.)];

3) что, чего во что, куда - напихати, напхати, набивати, набити, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (о мног.) понапихати, понабивати, понабигати, понапаковувати що, чого в що, куди; срв. Напихивать 1, Набивать 2 и Натолакивать. [Напихай (набивай, напаковуй) білизну в чамадана щільніше (Київ)]. Натолканный -

1) см. Натолкнутый;

2) наштовханий, наштурханий, наштриканий, попоштурханий и т. п., понаштовхуваний, понаштурхуваний, понаштрикуваний. -ться -

1) (стр. з.) - а) наштовхуватися, бути наштовхуваним, наштовханим, понаштовхуваним и т. п.; б) напихатися, бути напих(ув)аним, напханим, понапих(ув)аним и т. п.;

2) (наталпливаться) напихатися, напхатися, набиватися, набитися, натовплюватися, натовпитися; срв. Набиваться 3;

3) (вдоволь, сов.) - а) (толкая) наштовхатися, наштурхатися, наштрикатися, попоштовхати (досхочу) и т. п.; (о мног.) понаштовхуватися и т. п.; б) (толкаясь) наштовхатися, наштурхатися, попоштовхатися (досхочу) и т. п.; в) (толкаясь среди людей, по свету) натинятися, наштовхатися, натовктися, попотинятися (досхочу) и т. п. між людьми (між людей), натинятися, находитися, попотинятися, попоходити (досхочу) по світах.

II. Наталкивать, натолкнуть -

1) кого, что на кого, на что - наштовхувати, наштовхнути кого, що на кого, на що, натручати и натручувати, натрутити кого на кого, на що, (о мног.) понаштовхувати, понатручати и понатручувати. [Обережно пересувай стола, щоб не наштовхнула-сь його на припічок (Брацл.). Не натручайте мене на поренча (Гайсинщ.)];

2) кого на что (перен.) - наштовхувати, наштовхнути, навертати, навернути кого на що и що (з)робити, (неожиданно) натручати и натручувати, натрутити кого на що, (подсказывать) підказувати, підказати кому що, (внушать) навіювати, навіяти кому що. [На цю думку наштовхнув мене несподіваний випадок (Київ). Природа навернула окремі особи скласти суспільство (Наш). Ідею цього винаходу навіяла мені одна книжка (Київ)];

3) (подстрекать) під[на]штовхувати, під[на]штовхнути кого до чого и на що, підбивати, підбити кого на що и що (з)робити. Это -нуло его на преступление - це наштовхнуло (підбило) його на злочин, (гал.) це попхнуло його до злочину. Натолкнутый -

1) наштовхнутий, натручений, понаштовхуваний, понатручуваний;

2) наштовхнутий, навернутий и навернений, натручений;

3) під[на]штовхнутий, підбитий. -ться -

1) (стр. з.) наштовхуватися, бути наштовхуваним, наштовхнутим, понаштовхувавим и т. п.;

2) (сталкиваться) наштовхуватися, наштовхнутися, натручатися и натручуватися, натрутитися, (наскакивать) наскакувати, наскочити и (очень редко, безл.) наскакуватися, наскочитися, (нагоняться) наганятися, нагнатися, (натыкаться) натикатися, наткнутися, наражатися, наразитися на кого, на що, (встречать, нападать) натрапляти, натрапити (в перен. знач. наиболее обычно) на кого, на що и кого, що, надибати и надибувати, надибати на кого, на що и кого, що, нападати, напасти на кого, на що, (набраживать) набродити, набре[и]сти кого, що и на кого, на що; срв. Натыкаться 2 (под

II. Натыкать). [Наштовхуються одна на одну (Азб. Комун.). Тут треба бути обережним, щоб не наскочити на ворога (Франко). Та чи не наскакується (безл.) тут на найповажніший закид? (Павлик). Вагон нагнавсь на вагон (Звин.). Немає простору думкам; куди не кинуться, натикаються на мури (Васильч.). Обережно треба поводитися, щоб не наразитися на перешкоду (Рада). Прийшли вони в село да й натрапили як-раз на того діда (ЗОЮР II). Натрапив на високий мур бюрократичного ставлення (Пр. Правда). Те ставлення, що на нього натрапили робітники підприєств (Пр. Правда). Кого він натрапляв в твоїх палатах, - поодбивав їм голови од тіла (Крим.). Ми сміялись із радощів, що натрапили таких гарних людей (Г. Барв.). Розгортаю останнє число «Правди», натрапляю статтю: «Жертви…» (Крим.). Ходив, ходив і таки напав на таких (Сторож.). Підожди, не гукай, - ми його й так десь у рові або в бур'яні набредемо (Мирний)]. -ться на след - натрапляти, натрапити на слід. -ться на сопротивление - наражатися, наразитися на опір.

* * *

1) (толкать, сильно ударять) нашто́вхувати, -штовхую, -што́вхуєш, наштовха́ти, сов. наштурхати и наштурха́ти, натовкти́, -вчу́, -вче́ш

2) ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти

1. n

1) щось загнуте (відігнуте, закачане) (манжета тощо)

2) pl манжети (штанів)

3) шум, галас, бійка

4) щаслива нагода; удача; несподіванка

5) карта, відкрита як козир

2. adj

1) загнутий, відігнутий; закачаний

2) несподіваний; щасливий

* * *

1) щось заломлене, відігнуте, загорнуте (манжети, коміри, поля шляпи); манжети ( на брюках)

2) гомін, драка

3) карта, відкрита як козир; щасливий випадок, успіх; несподіванка

4) несподіваний поворот подій; непередбачений результат справи; повернення, впровадження на місце ( зниклого)

1) заломлений, відігнутий (про манжети, комір)

2) вдалий; несподіваний

1) удар; поштовх

2) сутичка, зіткнення

3) влучання

4) успіх, удача; вдала спроба

5) спектакль (фільм, концерт), що має великий успіх; п'єса (книга), що наробила шуму; популярна пісенька

6) популярний виконавець, улюбленець публіки

7) уїдливе (саркастичне, єхидне) зауваження; вихватка

8) виграш

v (past і p.p. hit)

1) бити, ударяти

2) забитися, ударитися (об щось — against, on, upon)

3) влучати в ціль

4) зачепити, допекти до живого

5) звич. pass. завдавати шкоди (неприємностей, страждань)

6) знайти (щось), натрапити (на щось) (тж hit on, hit upon)

7) прийтися до міри; підійти; сподобатися

8) розм., амер. дістатися, потрапити (кудись)

9) досягати

* * *

1) удар, поштовх

2) влучення; результативне звернення до пам'яті комп'ютера; релевантна видача ( інформації)

3) успіх; удача; вдала спроба

4) випад; єхидне, саркастичне зауваження

5) виграш ( при грі в триктрак)

6) cл. доза наркотику

7) cл. навмисне вбивство гангстерами

1) ударяти; ударятися

2) попадати ( в ціль); вражати, ранити; зачіпати, уражати; зачіпати за живе

3) завдавати шкоди; завдавати неприємностей, страждань

4) (on, upon) знайти, натрапити; виявити

5) прийтися якраз, підійти; сподобатися

6) aмep. дістатися, добратися, потрапити ( куди-небудь); досягати ( якої-небудь величини)

7) aмep. позичати; випрошувати ( hit up)

1. n

1) випадок, пригода

2) (часто pl) дрібні видатки

2. adj

1) властивий, притаманний (to)

2) неістотний, другорядний; випадковий; побічний; несподіваний

* * *

1) випадок, подія

2) pl дрібні витрати

3) випадкова обставина; випадковий факт

1) (to) властивий, характерний

2) несуттєвий, побічний; випадковий, несподіваний

1) щось заломлене, відігнуте, загорнуте (манжети, коміри, поля шляпи); манжети ( на брюках)

2) гомін, драка

3) карта, відкрита як козир; щасливий випадок, успіх; несподіванка

4) несподіваний поворот подій; непередбачений результат справи; повернення, впровадження на місце ( зниклого)

1) заломлений, відігнутий (про манжети, комір)

2) вдалий; несподіваний

1) удар, поштовх

2) влучення; результативне звернення до пам'яті комп'ютера; релевантна видача ( інформації)

3) успіх; удача; вдала спроба

4) випад; єхидне, саркастичне зауваження

5) виграш ( при грі в триктрак)

6) cл. доза наркотику

7) cл. навмисне вбивство гангстерами

1) ударяти; ударятися

2) попадати ( в ціль); вражати, ранити; зачіпати, уражати; зачіпати за живе

3) завдавати шкоди; завдавати неприємностей, страждань

4) (on, upon) знайти, натрапити; виявити

5) прийтися якраз, підійти; сподобатися

6) aмep. дістатися, добратися, потрапити ( куди-небудь); досягати ( якої-небудь величини)

7) aмep. позичати; випрошувати ( hit up)

1) випадок, подія

2) pl дрібні витрати

3) випадкова обставина; випадковий факт

1) (to) властивий, характерний

2) несуттєвий, побічний; випадковий, несподіваний